В ігровій індустрії нерідко трапляється, коли студія вирішує докорінно змінити жанр між частинами серії. Але українська Frogwares пішла ще далі — вони взяли найбільш критиковану частину оригінальної The Sinking City, а саме бойову систему, і поставили її в центр усього сиквела.
The Sinking City 2 — це вже не детективна пригода з незграбними перестрілками на узбіччі. Перед нами повноцінний survival horror у лавкрафтівському антуражі: неквапливе дослідження локацій, постійна нестача ресурсів, менеджмент інвентаря, безпечні кімнати-прихистки, головоломки з ключами та повільні, але невблаганні вороги, від яких часом простіше тікати, ніж воювати.
Як гра дійшла до нас
Концепцію сиквела почали розробляти ще в середині 2021 року. Проте повномасштабне вторгнення росії змусило Frogwares призупинити роботу над амбітним проєктом і переключитися на менший — ремейк Sherlock Holmes: The Awakened. Лише в січні 2023 року, стабілізувавши робочі процеси, команда повністю перезапустила The Sinking City 2, переосмисливши сюжет і масштаб у кращий бік.
Прев’ю-версія занурює нас у затоплений Аркгем 1929 року. Місто захлинулося від надприродної повені, яка привела з собою хтонічних жахіть і позбавила розуму тих, хто не встиг евакуюватися.
Головний герой — Келвін Рафферті, нащадок ірландських емігрантів із робітничого класу, далекий від образу класичного похмурого детектива в плащі з пляшкою бурбону. Поруч із ним — Фей Беннет, дівчина з вищого світу, якій набридло бути прикрасою на прийомах. Після спільного ритуалу у Світі Снів Фей впала в кому, а Келвін втратив пам’ять. Тепер він блукає затопленим містом у пошуках Ритуальної книги, яка здатна повернути її до життя.
Вороги, пастки та магія мапи
Перший ігровий сегмент розгортається в бібліотеці Міскатонського університету. Тут нас знайомлять із Звивниками — паразитичними хробаками, що оживляють трупи. Їх треба методично знищувати, відстрілюючи нарости на тілах. Якщо набої закінчилися — можна перейти на ближній бій або просто відступити й заощадити ресурси.
Повертаються й малі стрибуни з першої частини — прудкі, непередбачувані й дратівливі рівно настільки, наскільки ви їх пам’ятаєте.
Між боями — збирання матеріалів для крафту набоїв і аптечок, читання записок і полювання за скринями з цінним лутом. Але справжньою окрасою стала система мапи. Вона фіксує буквально все: відкриті й закриті контейнери, нерозгадані головоломки, знайдені записки, заблоковані двері та їхні вимоги. Жодна інша гра жанру не дає такої зручності — і це відчутна перевага.
Другий ключовий момент першого сегмента — цвинтар, де замість зброї вигідніше використовувати капкани, розкидані по всій локації. На словах просто, на практиці — стрибуни рухаються хаотично, і є реальний ризик самому потрапити в пастку.
Варто зазначити: порівняно з ранніми закритими плейтестами минулого року гра суттєво прогресувала у візуальному плані. Unreal Engine 5 відпрацьовує повністю. При цьому навіть на машині, що не дотягує до рекомендованих вимог, гра видавала цілком прийнятну частоту кадрів і якісну картинку.
Система розвитку та другий сегмент
Прокачка персонажа кардинально переосмислена. Замість стандартного дерева навичок — містична маска “Нічна тінь”. За проходження сюжету й побічних завдань отримуємо окультні очки, які витрачаємо на таланти: менший урон від гуманоїдів, швидша зміна зброї, бонус до захисту від кількості аптечок тощо. Таланти можна переставляти між слотами маски в будь-якій безпечній кімнаті. А особливий ресурс — “нічна руда” — дає масці здатність одного разу воскресити героя після смертельного удару.
Другий ігровий відрізок переносить нас у меморіальну лікарню Ейклі — приблизно до середини гри. Тут Келвін вже озброєний рушницею і “томмі-ґаном”, має ширший інвентар і зустрічає куди серйозніших ворогів. Деталь, яка одразу кидається в очі: поліпшення персонажа відображаються візуально — розширений інвентар виглядає як реальна сумка на плечі, а ключові предмети органічно кріпляться на поясі.
Сама лікарня — це концентрат боді-хорору. Тут вирощують кінцівки, пересаджують обличчя, а головний хірург Лоу явно давно переступив межу розсудливості. Особливий штрих: деякі двері відчиняються буквально обличчями конкретних персонажів.
Завдання сегмента — зарядити таємничу призму на величезній окультній машині, зібравши по локації потрібні символи. Але фінал обривається раптово: з’являється непереможний чорнильний монстр, зброя проти нього безсила — і в цей момент демоверсія закінчується.
Підсумок
The Sinking City 2 справляє дуже сильне враження. Frogwares не просто змінили жанр — вони зробили це компетентно й упевнено. Це якісний survival horror, який цілком заслуговує порівнянь із кращими іграми серії Resident Evil. Формула оновлена, гра відчувається свіжо й тримає в напрузі від початку до кінця.
Якщо ви знайомі лише з детективними іграми Frogwares і ніколи не торкалися жанру survival horror — це не перешкода. Розробники передбачили гнучкі налаштування складності, тож гру можна адаптувати під будь-який стиль — хоч для любителів напруженого виживання, хоч для тих, хто хоче просто зануритися в атмосферу Лавкрафта.
Реліз The Sinking City 2 заплановано на літо 2026 року на PS5, Xbox Series та ПК. Українська локалізація буде доступна в день виходу.
